2011
«З макових схилів / Зі схилів Кокуріко» - школярка Умі Масудзакі живе на околицях великого портового міста та щоранку, слідуючи сімейній традиції, вивішує на даху свого будинку барвисті прапорці. Це звичай, що залишився з тих щасливих часів, коли був живий її батько — військовий моряк. Він вважав гірлянду листків, що колихаються на вітрі, символом пам’яті та любові до моряків, які вирушають у далекі мандри. Після загибелі чоловіка мама дівчинки почала часто їздити на заробітки, залишаючи доньку саму. Умі навчилася самостійно справлятися з побутовими проблемами і звикла до такого способу життя. Їй не було нудно, адже в школі працювали різні гуртки та секції, які вона із задоволенням відвідувала. Але одного разу приходить новина про закриття клубу, що викликало тривогу серед учнів. Група активістів, до якої приєдналася і наша героїня, вирушає до Токіо, намагаючись переконати спонсорів відновити фінансування важливого для дітей проекту. Ця подорож внесе новизну в буденність, додавши нові ідеї та незабутні враження.