2006
Це документальний фільм, у якому словенський філософ і психоаналітик Славой Жижек досліджує приховану психологічну суть кіномистецтва через фрейдистський та лаканівський аналіз. Основна увага приділяється не стільки подіям, скільки ідеям, що криються за фільмами. Жижек мандрує в уявному просторі своїх улюблених стрічок, буквально «вселяючись» у знакові сцени з них. Головна думка цієї кінострічки полягає в тому, що кіно є перверсивним мистецтвом, адже воно дозволяє глядачеві задовольняти приховані бажання, не визнаючи їх відверто. Він аналізує такі поняття, як "об'єкт бажання", "воайєризм", "розщеплення особистості", "сцена травми" та роль «великого Іншого» у наративі. Фільм має структурований підхід, розділений на частини, кожна з яких розкриває конкретний аспект психоаналітичного сприйняття кіно.
