Адмірал був леді
The Admiral Was a Lady (1950)
Опис
Романтична комедія 1950 року, що порушує чутливу тему жіночності в армійських умовах. Головна героїня - лейтенант Джин Медісон - служить в армії, де отримала прізвисько Адмірал. Вона відзначається старанністю та працелюбством. Однак на її шляху стають четверо колег-нероб, які не дуже зацікавлені у серйозній службі та натомість звертають увагу на привабливість Адмірала, намагаючись завоювати її прихильність будь-якою ціною, ігноруючи свою роботу. Які пригоди чекають жінку в армії та як складуться її стосунки з залицяльниками? Про це йдеться у фільмі.
Кадри з фільму
Відеоплеєр
Рецензії
Ця комедія 1950 року пропонує легкий і невимушений погляд на післявоєнну Америку. Вона підкуповує своєю чарівністю та гумором, хоча сюжет може здатися дещо передбачуваним. Головна героїня приносить свіжий вітер у життя ветеранів, і це додає фільму особливого шарму.
Фільм вміло поєднує романтичні і комедійні елементи, створюючи легку атмосферу. Акторська гра є однією з головних переваг, особливо у виконанні головної героїні. Однак, деякі моменти можуть здатися застарілими для сучасного глядача.
Режисер зміг створити цікаву історію про пошуки себе в новій реальності після війни. Комедійні ситуації додають легкості, хоча іноді й втрачають динаміку. Незважаючи на це, фільм залишає приємне післясмак завдяки харизматичним персонажам.
Сюжет про жінку, яка намагається знайти своє місце серед чоловіків-ветеранів, виглядає свіжо навіть сьогодні. Комічні ситуації вдало підкреслюють соціальні проблеми того часу. Акторський ансамбль додає фільму додаткової цінності.
Ця романтична комедія зачаровує своєю простотою та легкістю. Хоча сюжет не відзначається великою оригінальністю, персонажі виглядають живими та справжніми. Фільм вдало відображає дух часу, в якому він був створений.
Головна героїня виступає символом змін, які відбулися у суспільстві після війни. Її взаємодія з ветеранами додає фільму багатошаровості. Незважаючи на легкість, у сюжеті можна знайти глибші теми, які змушують задуматися.
Хоча фільм може здатися дещо наївним, він насправді має чимало сильних сторін. Це не лише комедія, але й соціальний коментар, що відображає складнощі адаптації ветеранів до мирного життя. Головна героїня додає історії динаміки та енергії.
Дивитися також такі фільми українською
1964
Фільм адаптовано та знято за мотивами однойменного твору Томаса Енсті Гатрі. У сюжеті архітектор Гарольд Вантімор вирішує придбати стару пляшку. Чоловік ще не підозрює, що, відкривши її, він звільнить древнього джина, який був ув'язнений там давно. Звичайно, джин не готовий до змін у світі навколо нього. Він не вміє адаптуватися до нових умов життя, але твердо переконаний у тому, що своїм традиціям і правилам зраджувати не можна. Він повинен будь-якою ціною виконати бажання того, хто його визволив. Проте це лише ускладнює життя Гарольда.
1950
Молодий сценарист Джо Гілліс не може знайти своє місце на Фабриці мрій і має проблеми з оплатою квартири. Банківські представники намагаються забрати у нього автомобіль, куплений в кредит. У паніці Джо шукає 300 доларів, щоб внести чергову заставу, але безуспішно. Як показано в фільмі «Бульвар Сансет», через поломку машини Джо випадково потрапляє до занедбаного будинку. Тут живе зірка німого кіно Норма Десмонт, яка давно втратила зв'язок з реальністю і вважає себе все ще улюбленицею мільйонів. Її мрія - зіграти Соломею, тому вона постійно працює над сценарієм цього фільму. Її старий друг і дворецький Макс фон Майерлінг намагається підтримати Норму, адже колись він був її чоловіком і відомим режисером. Зараз Макс пише їй листи, нібито від невідомих шанувальників. Джо отримує пропозицію пожити в цьому особняку, і, оскільки в нього немає інших варіантів, він погоджується. За це він має допомогти з написанням сценарію. Незабаром у нього зав'язується роман з молодою актрисою Бетті Шеффер, про що він повідомляє Нормі.
1952
У фільмі зібрано безліч відомих бродвейських музичних номерів і пісень. Він у якійсь мірі відображає голлівудську автобіографію епохи переходу від німого кіно до звукового. Події розгортаються у 1927 році. Головний герой — актор німого кіно на ім'я Дон Локвуд. Він здобув велику популярність, хоча свій шлях у кінематографі розпочинав як простий каскадер і музикант. Проте незабаром ера німого кіно починає зникати, поступаючись місцем звуковому. Через це слава Локвуда починає зникати, і він змушений взятися за освоєння нових можливостей у кіно. Чи зможе він впоратися з цим викликом?
1952
Дізнавшись, що його час на землі обмежений, чоловік починає роздумувати про своє життя і про те, який слід він залишить по собі. Усвідомивши, що йому нема чим пишатися, він вирішує створити дитячий майданчик на місці забрудненого пустиря. Так тихий і покірний громадянин перетворюється на борця за справедливість і кращі цінності. Крок за кроком, наполегливо відстоюючи своє, він проходить через всі кола бюрократичного пекла. Він готовий довести розпочате до кінця і не боїться ні гніву начальства, ні насмішок колег, ні погроз кримінальних авторитетів. Чи вдасться йому завершити справу і залишити хоч якийсь слід у світі?
1948
Складні повоєнні 40-ті роки в Італії. Гостра економічна криза та масове безробіття. Антоніо Річі, один з багатьох безробітних, вважає, що йому пощастило, коли знаходить роботу - розклеювати афіші по місту. Але є одна умова: йому потрібен велосипед. У Антоніо був власний, але він змушений був віднести його в ломбард, терміново потребуючи грошей для родини. Щоб викупити велосипед, коштів катастрофічно не вистачає. Тоді дружина Антоніо, Марія, вирішує продати свої останні цінності - шість білосніжних простирадл, що лишилися від її дівочого приданого. В перший день роботи Річі розклеює постери з популярною Рітою Хейворт, але, відволікшись, стає жертвою крадіжки - невідомий злодій викрадає його велосипед. Антоніо разом із маленьким сином Бруно намагається знайти свій двоколісний транспорт на вулицях величного Риму, але пошуки виявляються майже безнадійними. Відчайдушний Річі готовий піти на крайні заходи і викрасти чужий велосипед.
1950
У основі сюжету кримінальної драми «Расьомон», створеної режисером Акірою Куросавою, лежать два оповідання відомого японського автора Рюноске Акутагави: «У чагарнику» та «Ворота Расьомон». Фільм отримав кілька престижних нагород, серед яких «Оскар» за найкращий іноземний фільм. Дії картини відбуваються в давній Японії. Одного дня трапляється страшний інцидент: у лісі згвалтують жінку, а її чоловіка-самурая вбивають. Для свідчень у цій справі викликають кількох очевидців: дружину загиблого, дроворуба, що знайшов тіло, ченця, який бачив пару незадовго до злочину, а також розбійника на ім’я Тадеюмару, який є головним підозрюваним. Кожен з них викладає свою версію подій, що ще більше заплутує справу. Але яка з цих версій є найбільш правдивою?