
Латунна пляшка
The Brass Bottle (1964)
Опис
Фільм адаптовано та знято за мотивами однойменного твору Томаса Енсті Гатрі. У сюжеті архітектор Гарольд Вантімор вирішує придбати стару пляшку. Чоловік ще не підозрює, що, відкривши її, він звільнить древнього джина, який був ув'язнений там давно. Звичайно, джин не готовий до змін у світі навколо нього. Він не вміє адаптуватися до нових умов життя, але твердо переконаний у тому, що своїм традиціям і правилам зраджувати не можна. Він повинен будь-якою ціною виконати бажання того, хто його визволив. Проте це лише ускладнює життя Гарольда.
Кадри з фільму
Відеоплеєр
Рецензії
Цей фільм є яскравим прикладом класичної комедії 60-х років. Він вміло поєднує у собі легкість сюжету з чарівністю акторської гри. В центрі оповіді — історія про те, як джин із пляшки змінює життя звичайної людини. Сюжет не претендує на глибину, але дарує справжнє задоволення завдяки своєму гумору.
Акторська гра Тоні Рендалла заслуговує на особливу увагу за його вміння вдало передати комічні моменти. Режисура Гаррі Келлера додає фільму легкість та динаміку. Хоча фільм може здатися дещо застарілим для сучасного глядача, його шарм і ностальгія за класичним кіно роблять його вартий перегляду.
Цей фільм вражає своєю невимушеністю і простотою. Джин у виконанні Берла Айвза є центральною фігурою, яка додає історії магічний відтінок. Незважаючи на те, що конфлікти вирішуються доволі передбачувано, фільм залишається приємним завдяки своїй легкій атмосфері.
Сценарій фільму сповнений традиційних комедійних моментів, які все ще можуть викликати посмішку. Декорації та костюми додають автентичності, підкреслюючи дух часу. Глядачі, які цінують ретро та комедії з добрим гумором, знайдуть у цьому фільмі багато приємного.
Хоча фільм і не став класикою, він залишається гарним вибором для легкого вечора перед телевізором. Спеціальні ефекти можуть здаватися примітивними за сучасними стандартами, але це лише додає йому шарму. Фільм випромінює тепло і згладжує будь-які недоліки своєю щирістю.
Комедія вміло грає на темі культурних відмінностей, коли джин намагається адаптуватися до сучасного світу. Це створює безліч смішних ситуацій та непорозумінь. Гумор фільму залишається актуальним навіть через десятиліття, роблячи його придатним для перегляду всією родиною.
Цікаве поєднання класичних казкових мотивів із сучасним (на той час) контекстом робить фільм оригінальним. Хоча деякі сцени можуть виглядати наївними, акторська гра та загальна атмосфера компенсують ці недоліки. Фільм залишається прикладом невимушеної та веселою комедії.
Дивитися також такі фільми українською

1950
Романтична комедія 1950 року, що порушує чутливу тему жіночності в армійських умовах. Головна героїня - лейтенант Джин Медісон - служить в армії, де отримала прізвисько Адмірал. Вона відзначається старанністю та працелюбством. Однак на її шляху стають четверо колег-нероб, які не дуже зацікавлені у серйозній службі та натомість звертають увагу на привабливість Адмірала, намагаючись завоювати її прихильність будь-якою ціною, ігноруючи свою роботу. Які пригоди чекають жінку в армії та як складуться її стосунки з залицяльниками? Про це йдеться у фільмі.

1966
Фільм «Хороший, поганий, злий» - це жорсткий вестерн, який досі вважається найкращим у своєму жанрі. Події стрічки розгортаються в часи громадянської війни, де безстрашні і небезпечні авантюристи об’єднуються, щоб знайти заховане золото. Хороший - блондин, зіграний Клінтом Іствудом, харизматичний і привабливий, стріляє в усіх, хто йому заважає, святкуючи перемоги келихом міцного віскі. Його напарник - Поганий, з ангельським виглядом, але абсолютно аморальний і безглуздий тип, якого розшукує поліція. Злий - істеричний і дивний персонаж. Разом ця різношерста компанія шукає золото, заховане в якійсь могилі. Чому вони працюють разом? Кожен з них володіє лише частиною важливої інформації, яку, з’єднавши, вони можуть дістатися до скарбу, доки не знищать один одного. Фільм «Хороший, поганий, злий» вийшов у 1966 році і викликав обурення через сцени насильства, проте сьогодні він вважається шедевром режисури і займає п’яту позицію у списку найкращих фільмів усіх часів.

1962
Після розпаду його клану, головний герой фільму «Харакірі» - безробітний самурай на ім'я Хансіро Цугумі, залишився без засобів до існування. Він вирішує відвідати маєток лорда Ію, у пошуках можливості для вчинення харакірі. Чим більш відомим є клан, тим почеснішим вважається виконання харакірі на його території. Члени клану Ію вважають, що ронін, який впав у відчай, просто сподівається на милостиню, і намагаються змусити його здійснити харакірі, але вони його серйозно недооцінюють. Це старий фільм для шанувальників класичного кіно.

1962
Співвітчизники ставилися до нього з явною іронією, але потрапивши до зовсім іншого середовища – до напівдикого і гордого арабського племені – британський Лоуренс завойовує їхній авторитет і повагу. Східні народи інакше не можуть ставитися до нього, адже він вступив у війну за їхнє єднання і своїми вчинками довів, як цінує їхні звичаї та традиції. Військові здібності Лоуренса у фільмі «Лоуренс Аравійський» є безцінними в кривавій і жорстокій війні в умовах безводної пустелі. Він безстрашний, швидко приймає рішення і надихає оточуючих своєю впевненістю. Одяг бедуїна, в який привабливий офіцер іноді змушений переодягатися, робить його вразливим перед місцевими жорстокими звичаями. Лише велика сила духу допомагає цьому таємному представнику британської розвідки оговтатися після пережитих випробувань. Найбільший удар чекає на нього, коли арабський король, зрозумівши, що в послугах прославленого британця більше немає потреби, безцеремонно усуває Лоуренса від справ. Вся його боротьба, якій він присвятив кращі роки життя, тепер здається порожньою і безглуздою...

1962
Фільм «Вбити пересмішника» створено за мотивами однойменного роману Харпера Лі. У центрі історії — судовий процес, що відбувається в Алабамі. Чесний адвокат Аттікус Фінч береться за справу, що, на перший погляд, приречена на провал: біла жінка Меєлла звинувачує чорношкірого Тома Робінсона в згвалтуванні. Хоча Том невинний, суспільство упереджено ставиться до афроамериканця і готове повірити в будь-які вигадки. Процес проходить під постійним тиском ззовні. Страждають не лише Аттікус, а й його діти — молодша донька Джин і старший син Джим, яких він виховує сам. Спостерігаючи за зусиллями батька та несправедливістю навколо, вони починають інакше бачити реальність і частково розчаровуються в судовій системі. Батько Меєлли, Боб Юелл, стає додатковою загрозою: його репутація (і так не бездоганна) руйнується на очах через виявлені факти брехні. Його помста спрямована на тих, кого легше всього зачепити — дітей Фінча. Але допомога приходить з несподіваного боку, підтверджуючи, що світ не настільки безнадійний.

1964
Фільм «Доктор Стрейнджлав ..» є яскравою сатирою на дії уряду США під час Карибської кризи. Один з генералів, «яструб» Джек Д. Ріппер, вирішує самостійно розпочати світову війну, вдаючись до імітації вбивства президента, щоб активувати план «R». Важкі бомбардувальники направляються для бомбардування міст тодішнього СРСР. Президент Меркін Маффліє збирає своїх найближчих радників, аби зрозуміти подальші дії. Зупинити літаки неможливо. Маффліє через радянського посла А. Десадецького зв'язується з головою Радміну Дмитром Кішевим, який повідомляє, що якщо капіталісти почнуть бомбардування, спрацює «ЕОМ судного дня», що майже повністю зруйнує американську територію. Експерт доктор Стрейнджлав пояснює реальність цього винаходу. Американський спецназ намагається штурмом захопити базу генерала Ріппера, але всі зусилля виявляються марними. Літаки незабаром почнуть бомбардування, і тоді Стрейнджлав пропонує президенту обрати чоловічі та жіночі особини для продовження роду людського...